Фріго – загальнопоширена скорочена назва холодильника (франц. frigorifique; італ. frigorifero), яка стала загальним іменником для одного з типів садивного матеріалу.
У відношенні саджанців, «фріго» означає, що їх зберігають в холодильнику, при температурі нижче 0 °C. В таких умовах рослина може значний час перебувати в стані спокою, мінусова температура не дозволяє активно розвиватись мікроорганізмам, зокрема пліснявим (цвілевим) грибкам. Окрім розсади суниці так можна зберігати саджанці малини, ожини, лохини та інших ягідних культур, як з відкритим коренем, так і в субстраті (в касетах/горщиках).
За технологією «фріго» можна зберігати не лише розсаду з відкритим коренем. На фото – саджанці сорту Квікі типу «трей» 250 мл
Проте, найчастіше, назва «фріго» використовується у відношенні саме розсади суниці садової з відкритим коренем.
Ще в першій половині минулого століття виробники експериментували з варіантами зберігання саджанців суниці садової з метою розширення сезону збору продукції. В той час якісних ремонтантних сортів суниці садової ще не існувало, а традиційний суничний сезон тривав лише 2-3 тижні (згодом з розширенням до 4-5 тижнів за рахунок використання найбільш більш ранніх та максимально пізніх сортів).
Виробники дорощували вкорінені розетки, щоб до пізньої осені отримати велику рослину з декількома сформованими ріжками, а потім викопували її та зберігали в погребі або канавах з льодом, вкритих торфом чи соломою. При висаджуванні таких рослин, для прикладу, в середині травня, вони віддавали урожай орієнтовно за 55-60 днів після посадки, тобто в другій половині липня, коли на ринку продукції з звичайних суничних плантацій вже не було.
Звичайно, навіть короткочасне зберігання в канаві з льодом, було досить ризикованим, адже в таких умовах складно утримувати оптимальні умови і результат далеко не завжди був очікуваний. Тому в шістдесятих роках минулого століття виробники і науковці у країнах Європи та США розпочали дослідження та розробку комерційних технологій зберігання розсади суниці садової з метою отримання так званого «програмованого урожаю».
Одним з напрямків досліджень було визначення оптимальних термінів викопування рослин. Як правило, в північних країнах викопування проводили не раніше другої половини листопада, адже виявилось, що при більш ранньому викопуванні рослини значно гірше зберігалися, що впливало на їх приживання після висаджування та подальшу продуктивність.
Протягом осінніх місяців, в умовах помірних температур та скорочення тривалості світлового дня, рослини отримують сигнал про те, що невдовзі настане зима. Для успішної перезимівлі вони накопичують вуглеводи; науковці визначили, що рівень накопичення цукрози в ріжках та коренях безпосередньо впливає не лише на успішність зберігання, але й на ріст, розвиток та продуктивність рослин в наступному сезоні. Рослини розпочинають готуватись до зимівлі при знижені середньодобової температури до +15…+10 °C, було встановлено, що вуглеводи накопичуються найбільш інтенсивно при температурі +7,0 °С, при подальшому зниженні температури цей процес сповільнюється і практично припиняється при зниженні температури до 0 °С.
Експериментально було визначено, що, для сорту Елсанта (досить тривалий час це був найпоширеніший у Європі червневий сорт суниці садової) рослині необхідно щонайменше 600-800 годин низьких температур (від + 1 до +7 °С) щоб накопичити 100-140 мг цукрози на грам сухої ваги кореня. З таким вмістом запасних речовин рослини можна буде тривалий час зберігати та отримати максимальну продуктивність після висаджування.
Науковцями було розроблено декілька різних підходів до підрахунку так званих «холодних годин», розроблені складні моделі з коефіцієнтами від +14 °С до 0 °С, але для практичного застосування цілком достатньо просто налаштувати погодну станцію на підрахунок годин, коли температура тримається в межах від 0 до +7 °С
Сорти суниці садової, що призначені для вирощування в умовах континентального клімату (тобто, в умовах України), потребують щонайменше 500-600 «холодних годин», їх відносять до так званої групи HC (High-chilling). Якщо рослини не отримали достатньої кількості «холодних годин», а, отже, не накопичили достатньо поживних речовин, вони гірше перенесуть тривале зберігання, а після висаджування розвиватимуться з затримкою та, в результаті, матимуть значно нижчу продуктивність.
Як правило, в центральних та північних регіонах України реалістично набрати 500-600 «холодних годин» до третьої декади листопада. Після чого розсаду необхідно оперативно, поки дозволяє погода, викопати, відсортувати та закласти на зберігання.
Викопування саджанців суниці садової в розсаднику.
Для закладання на тривале зберігання з рослин необхідно видалити листя. Як правило це роблять в полі, перед викопуванням. Таким чином знижується втрата вологи в процесі транспортування та сортування, зменшується ризик розвитку плісняви при зберіганні та покращується адаптація рослин після їх посадки, особливо, якщо висаджування проводять в травні-червні, при високих температурах повітря.
При сортуванні з рослин обтрушують грунт, видаляють залишки старого листя, вуса, та сортують за товщиною ріжка (кореневої шийки). Саджанці складають у поліетиленові пакети для уникнення дегідратації рослин при швидкому їх охолодженні та подальшому зберіганні. Перед закладанням садивного матеріалу на зберігання, рослини в пакетах обробляють фунгіцидом широкого спектру дії.
Пакети з саджанцями розміщують у відкритих шпонових або пластикових ящиках. При цьому важливо, щоб між ящиками залишався простір для циркуляції холодного повітря. Викопування та сортування розсади як правило проводять в період помірних температур, проте, навіть за таких умов, значна маса рослин з температурою +8…+10 °С охолоджуватиметься повільно, що може негативно вплинути на стан рослин та їх подальше зберігання. Тому більшість розсадників спочатку розміщують розсаду в камері швидкого охолодження, та, після зниження температури до +2…0 °С переміщують її до камери зберігання при температурі – (мінус) 2,0 °С.
Сортування саджанців суниці садової в розсаднику Mazzoni, Італія
Тут варто зупинитися на параметрах товарної якості самої розсади.
По сортових категоріях садивний матеріал поділяється на Вихідний та Базовий (обидві зазначені категорії використовують для закладання маточників) і Сертифікований (раніше мав назву «Еліта», використовується для закладання плодоносних насаджень). В країнах ЄС садивний матеріал також може бути Стандартним (в Україні поки що така категорія сертифікаційною схемою не передбачена).
Що ж стосується товарних показників якості, основний з яких – товщина ріжка (кореневої шийки) – чітких загальноприйнятих правил, в дійсності, не існує.
Кожен розсадник визначає свої калібри і розміри. Так, окремі підприємства сортують для продажу лише два калібри (напр. А та А+), а решту розсади утилізують чи використовують для подальшого дорощування.
Типові шпонові ящики для зберігання фріго-розсади
Є розсадники, які сортують розсаду на 4-5 калібрів, кожен з яких має чітко визначений діаметр кореневої шийки та, відповідно, призначений під окрему технологію вирощування.
Якісне сортування за певним калібром – досить трудоємкий, проте важливий процес. Адже таким чином ми можемо отримати однотипний садивний матеріал, під який можна буде адаптувати виробничий процес.
Нижче наведемо калібри саджанців, що зустрічаються у Європейських розсадників:
В-
Товщина кореневої шийки 3-5 мм, кількість рослин у стандартному ящику 1000-1500 шт
Такий калібр пропонують до продажу лише окремі розсадники і, як правило, в такому калібрі доступні лише окремі сорти.
Саджанці такого калібру потребують особливої уваги при висаджуванні, а висаджувати їх можна як у відкритий грунт, так і в касети/контейнери для подальшого дорощування. Висаджування у відкритий грунт проводять з середини березня по кінець квітня, коли температури ще відносно помірні. При висаджуванні в більш пізні терміни може знадобитись система поливу дощуванням для створення на полі відповідного мікроклімату.
Навіть такі рослини можуть дати один квітконос, який, звичайно ж, варто видалити, щоб рослина мала більше ресурсів для розвитку.
За умови ранньовесняного висаджування та належного догляду, плантація вступає в повне плодоношення у наступному сезоні.
В
Товщина кореневої шийки 5-7 мм, кількість рослин у стандартному ящику зазвичай 1000 шт
Терміни висаджування та догляду відповідають калібру В-
А-
Товщина кореневої шийки 7-9 мм, кількість рослин у стандартному ящику 600-800 шт
Розсаду такого калібру можна висаджувати не лише навесні, але й в літні місяці, рослини можуть «викинути» до 2-3 квітконосів, які теж бажано видалити.
А
Товщина кореневої шийки 9-12 мм (в залежності від розсадника може варіюватись в межах 8-14 мм), кількість рослин у стандартному ящику 400-600 шт
Розсаду калібру А можна висаджувати з метою збору врожаю в рік посадки. Потенціал однієї рослини в перший сезон (50-60 днів після висаджування) складає 100-150 г ягоди, повний урожай рослини сформують у наступному сезоні.
А+
Товщина кореневої шийки 12-16 мм, кількість рослин у стандартному ящику 250-300 шт
Такі рослини висаджують в грунт чи субстрат, потенціал однієї рослини в рік висаджування складає 200-400 г товарної ягоди.
А++
Товщина кореневої шийки 14-18 мм, кількість рослин у стандартному ящику 200-250 шт
Такі рослини дають в рік висаджування практично повний урожай, 400-600 г товарної ягоди з рослини.
Як правило калібри А+ та А++ використовують для отримання програмованого врожаю в субстратних технологіях вирощування суниці садової в закритому/захищеному грунті.
Відсортовані саджанці суниці садової сорту Клері, калібру А+
Виробники можуть отримати від розсадника (або замовити незалежну експертизу) підрахунку кількості квітконосів та квіток (flower mapping), таким чином завчасно отримати індикатив майбутньої урожайності.
Загалом, окрім можливості отримання програмованого врожаю, садивний матеріал суниці садової типу «фріго» має цілий ряд інших переваг.
Плантація, висаджена фріго- розсадою калібру А-, сорт Сібілла (Житомирська обл.)
Адже працювати з іншими типами садивного матеріалу суниці садової, такими як вегетуючі касетні рослини та свіжа розсада з відкритим коренем, складно і ризиковано. Рослини які мають зелене, транспіруюче листя, окрім правильного температурного режиму, потребують світла та вологи. Тобто, такі саджанці можуть транспортуватися без ризику втрати якості, лише, максимум, протягом декількох діб.
В той же час, садивний матеріал, що зберігається за технологією «фріго», за умови дотримання температурного режиму, може знаходитись в транзиті навіть 1-2 місяці. Це означає, що розсада може відправлятися морським/наземним транспортом практично в будь-яку країну Світу.
Також варто зазначити зручність зберігання та логістики такого садивного матералу: для прикладу, одна європалета (800х1200х2200) розсади фріго калібру “А” – це 20.000 саджанців, яких цілком достатньо для висаджування близько 0,5 га плантації у відкритому грунті. Така ж кількість вегетуючих касетних саджанців займатиме в десять разів більше місця.
Плодоношення розсади калібру А++, субстратне вирощування
Після тривалого зберігання при температурі нижче 0°C розсада досить швидко йде в ріст, тому, в ідеалі, такі саджанці необхідно висадити протягом 2-3 діб після розмерзання. Саме ж розморожування бажано проводити поступово, залишивши ящики в затінку або прохолодному складі на 20-30 годин. Після цього рекомендується замочити рослини на 1-2 години в холодній воді, або розчині інсектициду та/або профілактичного фунгіциду.
Босий О.В., © 2024
