Такі публікації почали останнім часом з‘являтися в стрічці новин Фейсбуку з численними репостами і коментарями диванних екологів та інших борців з будь-ким, хто хоча б щось намагається робити у цій країні для розвитку підприємництва, створення робочих місць чи збільшення експорту.
Як приклад, автори публікацій наводили різке падіння рівня води у Шацьких озерах (іноді ілюструючи це жахливими світлинами порепаної глини з якихось Африканських країн))) ну і, звичайно ж, звинувачували в цьому підприємства, які закладали неподалік насадження чорниці (лохини) садової та ще й, при цьому, отримували на це субсидії з бюджету (!!!)
Чому не міліють озера в судній Польщі (де площі цієї культури в десятки разів більші) чи ще до цих пір не висохли Великі озера штату Мічиган (де чорницю на величезних площах культивують вже більше століття) наші «спеціалісти-екологи» не пояснюють…
Давайте розберемося, скільки ж води потрібно для комерційного вирощування цієї ягоди і чи дійсно існує загроза перетворення Волинських боліт на Марсіанський ландшафт.
Для визначення водоспоживання сільськогосподарських культур загальноприйнятою є модель ФАО-56, яка базується на формулі Пенмана-Монтейта – розрахунку коефіцієнта евапотранспірації окремих культур (ЕТс) в порівнянні з евапортанспірацією еталонної культури (ЕТо). У якості еталонної (референтної) культури прийнято вважати гіпотетичну культуру висотою 12 см, евапотранспірація якої наближено дорівнює рівномірній зеленій траві в активному рості при достатньому зволоженні.
Евапотранспірація (ЕТ) – це сума евапорації (фізичне випаровування води будь-якою поверхнею: грунтом, поверхнею листка, мульчувальним матеріалом, водною поверхнею ставка, тощо) та транспірації (біологічного випаровування вологи рослиною в процесі її життєдіяльності). На початку вегетації (напр. одразу після посадки чи до відновлення вегетації навесні), за відсутності листової поверхні, ЕТ буде представлена практично повністю евапорацією. В другій половині сезону, коли рослини сформували максимальну площу листової поверхні, в ЕТ переважатиме транспірація.
Сучасні погодні станції здатні визначати ЕТо розрахунковим шляхом на основі ряду факторів, а саме – температури, вологості повітря, атмосферного тиску, сонячної радіації та швидкості вітру, тощо. Ці фактори, в свою чергу, можуть суттєво відрізнятися в залежності від конкретної ділянки (напр. температурний режим залежить від рельєфу поля, швидкість вітру – від наявності вітрозахисних смуг).
Для наведеного далі розрахунку поливу чорниці, ми звернулися до компанії «Евкаліпт» з проханням надати реальні дані за 2019 р. з погодної станції Davis Instruments, яка була установлена у одного з виробників Волинської області.
Як бачимо, у підсумку за дванадцять місяців, випало 451 мм опадів, при цьому еталонна евапотранспірація (ЕТо) склала 681 мм.
Для практичного розрахунку необхідно взяти до уваги дані за сезон вегетації (для нашої культури – з початку квітня по початку жовтня, або ж з календарного тижня 14 по 40) та виключити опади інтенсивністю менше ніж 2 мм за добу (адже така волога практично не потрапляє до кореневої системи рослини).
У підсумку, за вказаний період у 27 тижнів, випало 254 мм опадів інтенсивністю більше 2 мм за добу. За той же період еталонна евапотранспірація (ЕТо) склала 569 мм.
Евапотранспірацію тієї чи іншої культури розраховують шляхом множення еталонної евапотранспірації (ЕТо) на розрахунковий коефіцієнт (Кс), який змінюється протягом вегетації.
В таблиці нижче наведені рекомендовані коефіцієнти (Кс) для кущових ягідників та чорниці зокрема:
| 1. Рекомендації ФАО-56 для кущових ягідників висотою 1,5 м (розділ 6 таблиця 12) | |||||||||||
| Фази розвитку культури протягом вегетаційного сезону | Початковий ріст | Дозрівання та збір урожаю | Після плодоношення | ||||||||
| Рекомендований коефіцієнт евапотранспірації культури (Кс) | 0,3 | 1,5 | 0,5 | ||||||||
| 2. Рекомендації дорадчої служби провінції Британська Колумбія (Канада) для чорниці (таблиця 3) | |||||||||||
| Фази розвитку культури протягом вегетаційного сезону | Початковий ріст | Дозрівання та збір урожаю | Після плодоношення | ||||||||
| Рекомендований коефіцієнт евапотранспірації культури (Кс) | 0,4 | 1,0 | 0,75 | ||||||||
| 3. Рекомендації сільськогосподарської метеослужби Мічиганського університету для чорниці | |||||||||||
| Фази розвитку культури протягом вегетаційного сезону | 0 | 10 | 20 | 30 | 40 | 50 | 60 | 70 | 80 | 90 | 100 |
| Рекомендований коефіцієнт евапотранспірації культури (Кс) | 0,46 | 1,10 | 1,10 | 1,10 | 1,04 | 0,97 | 0,87 | 0,82 | 0,75 | 0,67 | 0,60 |
У наших розрахунках ми братимемо до уваги рекомендації сільськогосподарської метеослужби Мічиганського університету (кліматичні умови цього штату близькі до умов в Україні). До того ж, спеціалісти університету визначили коефіцієнти розбивши сезон вегетації культури на 10 частин (у відсотках від загального).
З урахуванням рекомендованих коефіцієнтів, евапотранспірація культури (ЕТс) за період вегетації склала 516 мм (показники за кожен тиждень показані у таблиці нижче та на графіку).
Для розрахунку необхідності поливу, ми потижнево віднімали кількість опадів, яка випала протягом поточного тижня від розрахункової евапотранспірації культури (ЕТс) за цей же період. В результаті виявилось, що дефіцит води за період вегетації (27 тижнів) склав 327 мм або 3270 м3/га (тобто, у середньому 120 м3/га на тиждень, фактично ж від 0 до 380 м3/га).
Тут варто відмітити, що наведені вище розрахунки стосуються насадження в повному плодоношенні (у віці 5-6+ років), для плантації першого року цілком достатньо половини вказаної кількості води, тобто 1600 м3/га за період вегетації або, в середньому, 60 м3/га щотижнево.
Що ж стосується негативного впливу насаджень чорниці (лохини) високорослої на водний баланс Шацьких озер – в дійсності все зовсім навпаки, адже:
1. Плантації чорниці (лохини) на Волині досить часто закладають на меліорованих землях, багато з яких багато років не використовувались та заросли лісом, який, перед висаджуванням доводиться розкорчовувати;
2. Лісова рослинність (особливо така, де переважають верба, тополя чи хвойні породи) негативно впливає на водний баланс, тому, що:
-від 10 до 25% опадів затримується кроною широколистих порід і відразу випаровується в атмосферу (так звана інтерсепція), для хвойних порід втрата вологи на інтерсепцію складає від 25 до 45% (тобто, значна частина опадів не досягає поверхні грунту та не поповнює запаси грунтових вод);
-ліс щороку використовує близько 5000 м3/га води на транспірацію (випаровування вологи поверхнею листка), в жаркий літній день кожне дерево дістає з грунту і випаровує в атмосферу від 500 до 2000 л води;
-використання води деревами залежить від їх віку і порід, погодних умов сезону. При цьому показник евапотранспірації дерев значно вищий, ніж у ягідного насадження (адже площа листової поверхні лісу в рази більша, ніж площа листя кущових ягідників). До того ж, інтенсивність випаровування вологи лісом практично не залежить від кількості опадів – потужна коренева система дозволяє їм діставати воду з глибоких шарів грунту.
3. Плантації чорниці (лохини) закладаються з використанням синтетичного чи органічного мульчувального матеріалу, таке мульчування суттєво знижує непродуктивні втрати вологи (випаровування з поверхні грунту);
4. Сучасна система краплинного зрошення, яку встановлюють практично всі професійні виробники, дозволяє економно та раціонально використовувати воду.
5. При правильному режимі лише 20-30% поливної води проникає в глибокі шари грунту, нижче залягання кореневої системи рослин (інфільтрується), проте, в дійсності, ця волога не втрачається, а поповнює рівень грунтових вод (напр. потрапляє в меліоративні канали, звідки вона може бути використана для зрошення повторно);
6. Міжряддя (при схемі посадки 3,00 х 1,00 м їх площа займає 40-50 % насадження) засіваються сумішшю злакових трав. Такий газон, при умові його регулярного підкошування, практично всю воду, яка поступає у вигляді опадів, пропускає у грунт, а невелика площа листової поверхні забезпечує низький рівень втрат вологи на транспірацію;
7. Стандартні технології вирощування передбачають висаджування 3000-4000 кущів чорниці (лохини) на гектар, навіть у дорослому віці, досягнувши висоти 1,5-2 м, ці рослини використовуватимуть на транспірацію значно менше вологи в порівнянні з лісовою рослинністю;
8. Фактичне вилучення води з агробіоценозу з урожаєм (для 5-6-річної плантації у повному плодоношенні) складає лише 10-15 м3/га.
P.S. Якщо припустити, що на полив 100-гектарної молодої плантації чорниці використовували б виключно озеро Світязь (площа якого складає 27,5 км3), то рівень води у підсумку знизився б лише на 6 мм (для порівняння: якби поле, де була висаджена чорниця, залишалось залісненим – рівень води в озері опустився б на 18-20 мм)
Фото однорічної плантації чорниці (лохини) високорослої у Волинській області. (фото – © ТОВ Фрутек)
Босий О.В., © 2020
